Терещенко Владислав

 (20 квітня 2005 р. — 13 травня 2025 р.)

Загинув, щоб ми могли жити.

Владислав Терещенко народився 20 квітня 2005 року в місті Васильків Київської області.
Навчався у місцевій школі № 9, а згодом закінчив Васильківський професійний ліцей, здобувши фах зварника, з якого й розпочав свій трудовий шлях.

Згодом Владислав знайшов своє покликання у сфері будівництва модульних будинків. Як майстер із будівництва він був відповідальним, працьовитим і сумлінним працівником, якого цінували колеги та замовники.
Владислав вирізнявся доброзичливістю, справедливістю, відкритістю та гарним почуттям гумору. Захоплювався спортом.

Владислав був великим патріотом України. Коли йому виповнилося 19 років, бачачи, що відбувається в нашій країні, як жорстоко ворог руйнує рідну землю, він добровільно обрав шлях захисника та вступив до лав Збройних Сил України. Проходячи службу та навчання у 3-й окремій штурмовій бригаді, вірно й віддано виконував свій військовий обов’язок, виявляючи мужність і стійкість.

Владислав ніколи не нарікав на труднощі. Дуже любив і поважав свою маму, сестричку, братиків і бабусю.
Мріяв про відпустку, про можливість побачити рідних, друзів і колег. Та, на жаль, не судилося.

13 травня 2025 року Владислав Терещенко героїчно загинув під час виконання особливо небезпечного бойового завдання поблизу населеного пункту Нововодяне Сватівського району Луганської області.
Попри юний вік, він за власним покликом став на захист рідної землі та віддав своє життя за Україну.

Владислава Терещенка поховали на центральному кладовищі у Василькові.

У нього залишилися мама, сестричка, братики та бабуся.

Спочивай з миром, Герою.
Твоя мужність, відданість і жертовність назавжди залишаться в наших серцях.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!
СЛАВА УКРАЇНІ! | ГЕРОЯМ СЛАВА!
GLORY TO UKRAINE! | GLORY TO HEROES!